Ми,браття,козацького роду!
Меню сайту
Новини
Вхід
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 62
Статистика
Головна » 2017 » Березень » 7 » З св'ятом, дорогі Берегині!
21:15
З св'ятом, дорогі Берегині!


          Бажаю Вам, дорогі жінки, щоденного тепла та радості, добробуту вашим родинам, успіхів у кожній справі, найголовніше – мирних сонячних ранків. Нехай Вас завжди зігрівають вдячні слова синів, чоловіків, братів, колег, а наша чоловіча підтримка стане для Вас надійною опорою в житті.

 

Нехай щастить у всьому ! З св'ятом, дорогі Берегині!

Від імені козаків Кобеляччини — отаман Микола Жук.



  • Українська жінка завжди вважалася берегинею сімейного вогнища, була шанованою, а найголовніше — рівноправною з чоловіком. Навіть розглядаючи визначення “дружина”, можна впевнитися, що представниця слабкої статі вважалася за друга. У порівнянні з відношенням до жінки, її статусу і прав у багатьох інших народів, можна впевнено сказати, що жінка-українка була в привілейованому становищі. А за доби козацтва то й поготів.
  • Є свідчення, що навіть з пропозицією шлюбу до козака приходила дівчина, а не навпаки. Майбутня козачка, освідчуючись коханому, обов’язково нахвалювала його, майже лестила, висловлюючи впевненість у тому, що він буде гарно ставитися до дружини: “Сподіваюсь, що з тебе вийде добрий господар. Ці твої гарні якості змушують мене уклінно просити взяти мене за жінку” (Гійом Боплан, “Опис України”).
  • Так само козачка проявляла ініціативу в процесі розлучення, і це було далеко не поодиноке явище. Цікаво, що дівчина за козацтва могла врятувати парубка навіть від смертної кари, якщо публічно погоджувалася вийти за нього заміж. Ще один цікавий факт, що засвідчує домінуюче положення жінки-козачки: приймак обов’язково повинен був узяти прізвище дівчини, з якою одружується. Так, наприклад, козак Андрій Безрідний, прадід славетного Т. Г. Шевченка, узявши прізвище дружини Єфросинії Швець, став Шевченком. Навіть видозміна прізвища в таких випадках означала, так би мовити, підлегле становище.
  • Загалом, якщо досліджувати особливості міжстатевих стосунків наших предків, помітно, що жінка в родині часом була впливовіша, волелюбніша і практичніша. Хоча за мовчазною угодою в подружжі й вважалося, що чоловік — авторитетніший, але, на відміну від жінок інших народностей, українки вели активну громадську та просвітницьку діяльність, а за часів війни брали на себе обов’язки і переймали права голови сім’ї. Наприклад, у сусідній Росії представниця слабкої статі була повністю обмежена у правах, її називали “глупою бабою”, відмежованою від чоловіків навіть у житловому плані. Жінка Московії мала бути ледь не рабинею, вести домашнє господарство і жити в “бабьей половине”.
  • Незалежність українки підкреслювалася ще й тим, що вона мала власну печатку, а за відсутності чоловіків гетьманша мала право вести громадсько-політичну діяльність, підписувати універсали, тим самим тримаючи у своїх тендітних руках всю повноту влади. В історичних архівах є багато документів, зокрема підписаних першою і третьою дружинами Богдана Хмельницького, Ганною Золотаренко і Ганною Сомківною. Що одна, що друга вміло керували країною під час військових походів козацького війська. Жінки-керівниці були одночасно і дипломатами: на гідному рівні приймали послів і підтриммували стосунки із впливовими дамами інших держав.
  • Немало історичних свідчень є й про те, що у військовий час деякі козачки брали безпосередню участь у боях. Тут варто згадати славну Палійку (дружину Семена Палія), яка за відсутності чоловіка не лише вміло правила Правобережжям, а й неодноразово провадила військові кампанії проти Московії і союзних їй поляків. Ще одна Жінка з великої літери — Марія Магдалена Київська, мати Івана Мазепи, яка була незмінною порадницею і підтримкою сина. Якими б не були його дії та їх наслідки, але вплив матері на діяльність сина багато в чому скерував українську історію саме так, а не інакше.
  • Жінки успішно відбивали атаки ворога на власні маєтки, вели в бій цілі військові угрупування, впевнено тримали в руках зброю, кидаючись у саме пекло бою, а часом, коли зазнавали поразки, обирали смерть як свою, так і своїх дітей, аби лише не потрапити в полон. На жаль, українська минувшина має і такі жахливі картини. Але вони ілюструють незборність і силу духуукраїнської жінки, козачки і войовниці. Щодо поведінки українок в полоні, то гідним прикладом, звісно, є Роксолана. Жінка-легенда, про яку написано купу томів художньої і наукової літератури, і яка й досі лишається загадкою для багатьох із нас. Але упевнено можна сказати, що подібних роксолан в тогочасній Україні було немало.
  • Маємо “Думу про Марусю Богуславку”, яка описує долю полонянки, маємо “Бояриню” Лесі Українки, де українка змальовується на фоні бутності тогочасної Росії, а також багато інших художніх творів і свідчень для того, щоб сказати: українська Берегиня береже своє вогнище до останнього, щиро і віддано служить суспільній справі, а також дуже розумна, метка і винахідлива в екстремальних ситуаціях.

Автор: Наталя Святокум
Джерело:
UA Модна



 

Переглядів: 391 | Додав: sarafan | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Сьогодні
*************
Годинник
Київ
Календар
Погода
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Ціни на АЗС

********
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
В цей день...
Календар України
Радіо онлайн
Copyright MyCorp © 2024