Дорогі
друзі!
Від усього серця вітаємо Вас із Днем
незалежності – світлим святом Української Державності. Це не просто День
народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що
творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про
день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед
історією.
День незалежності – це день, у якому щорічно
зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття
повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.
У ці спекотні серпневі дні календар історії відраховує
двадцяту річницю незалежності України. Нелегкими і,
далеко не безхмарними, видалися ці роки. Довелося йти важким шляхом
соціально-економічних перетворень, створювати практично заново державні
інститути, нові правила і стандарти життя.
Хліборобська доля щедро наділила працівників села
мудрістю і талантом буди господарем на землі. Ви сповна віддаєте себе цій
святій справі.
Нам випала висока історична місія здійснювати мрію
багатьох поколінь наших предків – бути господарями на своїй землі, плекати її і
прикрашати своєю працею, у добробуті, безпеці та злагоді ростити дітей, мирно і
приязно жити з сусідами.
Ідея відродження незалежної держави жила, незмінно
прокладаючи собі дорогу від розпаду Київської Русі аж до прийняття Верховною
Радою Акту проголошення незалежності України та Всеукраїнського референдуму
1991 року. Тоді народ раз і назавжди вирішив: державі Україна бути!
Було прийнято нову Конституцію посткомуністичної доби,
затверджено державні символи: прапор, герб та гімн України. Відбулося правове
оформлення держави. Налагоджено функціонування державних інституцій, створено
повноцінний дипломатичний корпус, будується демократичний суспільний лад.
20 років
тому перед нашою країною постало надзвичайне завдання: створити державний
механізм, збройні сили, налагодити взаємовідносини з навколишнім світом,
сформувати систему місцевого самоврядування. І головне – будувати незалежну суверенну Україну за принципом
демократії, політичної та економічної свободи.
Нині ми впевнено стверджуємо: Українська держава відбулася,
стала визнаною. За 20 років нами пройдено шлях, на яких
іншим державам потрібно було не одне десятиліття, а то й століття.
З проголошенням незалежності України світ почав
рахуватися з нами. Протягом лише перших трьох місяців після референдуму 1991
року Україну, як незалежну державу, визнали 140 країн. Ми стали органічною
частиною світової спільноти. Нас запрошують стати партнером у важливих проектах
як на Заході, так і на Сході. Ми самі здобули історичний шанс стати сучасною,
заможною, шанованою нацією. Ми реалізуємо свій шанс. У нас є підстави впевнено
дивитися в майбутнє. Так швидко змінити країну, як за останній рік, могла лише
сильна нація.
Шановні кобеляччани! У День
незалежності України звертаємося до Вас, усіх працівників сільського
господарства, робітників і службовців, нашої інтелігенції, ветеранів війни і
праці, учнів, людей різних політичних і релігійних поглядів із закликом:
давайте будемо єдині в наших прагненнях і справах у розбудові незалежності
України. Йдеться ж бо про надто серйозні речі. Про долю нашого народу. Про наше
майбутнє суспільство. Йдеться про будівництво правової демократичної держави.
Доля України – це доля всіх, хто живе під високим
синім українським небом, працює на рідній землі. Вони рівні серед рівних,
вільні громадяни України.
У День незалежності необхідно подати один одному руку.
Хтось уже зробив це раніше, хтось це зробить сьогодні, а хтось, можливо, це
зробить завтра. Але ми не повинні залишати давній розбрат своїм онукам, бо
краще за інших знаємо ціну визволення та ціну української єдності. Усі ми
хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут,
надію і віру.
Ми знаємо – це зроблять тільки повага до людської
гідності, свобода, демократія і справедливість. Це наші цінності. В них – наша
єдність, в них – наша сила. І ми готові стати на їх захист.
Незалежність – символ нашої нації. Вона нагадує нам –
якого ми славного роду діти. Ми зможемо подолати всі труднощі. У нас досить
таланту і сили здійснити задумане.
Традиційно склалося так, що чергова річниця
Незалежності України – не тільки час, коли треба підбити підсумки пройденого
країною, але й дата, коли належить дати відповіді на найбільш актуальні питання
сучасної доби.
Досягнення Україною реальної незалежності та її
залучення до міжнародної системи поділу праці створили якісно нову ситуацію для
розвитку української нації – народу з давньою та самобутньою культурою, багатою
історією народу, який має значний потенціал інтелекту і духовності.
Учора країна святкувала День Державного Прапора України.
Якщо День незалежності вже давно і по праву відзначається як загальнодержавне
свято, то День Державного Прапора України цього року чи не вперше святкується
на належному рівні.
Довгий час нас переконували в тому, що український
народ ніколи не мав державності, а значить, і своєї державної символіки.
Дух національного відродження сколихнув інтерес до
національної символіки.
Наш народ не міг відкинути історичну традицію
створення своєї держави під жовто-синіми знаменами. І 28 січня 1992 року Верховна
Рада України затвердила Державний Прапор України.
Краю, де зародилася хліборобська цивілізація,
притаманні саме сині і жовті кольори. Золотаві хлібні лани і мирне
ніжно-блакитне небо над ними, синя дніпровська хвиля і жовтий пісок – усе це
зроду-віку складало краєвид нашої землі. Жовте – вогонь і синє – холод – два
полюси буття, але водночас і два кінці осі, навколо якої це буття обертається.
Дорогі кобеляччани
, жителі та гості району, щиро вітаємо Вас зі святами –
Днем Державного Прапора України та Днем незалежності України! Щастя і
процвітання вільній незалежній соборній Україні! Слава Вам, слава кожному із нас, слава Господу Богу і слава Україні! Здоров’я
кожному із Вас, добра, віри, благополуччя в родинах і довгих років
життя. Україні потрібні Ваші руки, Ваш талант, Ваш патріотизм, Ваше вміння жити на українській землі та бути
українцем!
Нова доба відкриває нові можливості та перспективи для
кожного з нас. Ми маємо створити такі умови життя, які були б гідні громадянина
України.
А сподіватися нам є на що. Бо головний скарб району –
це ви, його жителі, працьовиті люди, які всупереч усім
труднощам, примножуєте честь району, дбаєте про могутність держави.
Наша мета – сильна, заможна і процвітаюча Україна!
Зі святом Вас!
Головний
отаман Козацької громади Кобеляцького району
Микола Жук
Керівник
штабу Кобеляцького полку імені П.Орлика Віктор Буряченко
Голова козацького
громадського формування з ОГП Володимир Гук
|